§4. Перші сліди чоловіка

От з тих часів як леди уступалися з наших сторін, маємо перші сліди людського життя в наших сторонах У нас ті сліди досить рідко трапляються, рідше ніж у Франції або й Нїмеччинї, бо там люди жили в сухих камінних печерах, де могли цїло заховатися і кости і різні останки їх життя; у нас тих кам'яних печер мало, а на вільнім місці рідко де могли долежати до наших часів ті останки.

Цїлі ж десятки тисяч літ минуло з того часу! Проте як на се стали пильнїйше вважати, викривається тих слідів все більше і у нас. Найдавнїйші сліди людського життя на Україні, які маємо досі, викрито в Києві, на Кирилівській улицї; їх знайдено копаючи глину на цеглу. Лежать вони тут під сподом грубого шару жовтої глини, в верстві піску, 60 сяжнїв під землею, займаючи велику просторінь (коло десятини). На споді велика сила костей мамута—знайшлося більше як сто самих тільки сікачів (кликів); вище кости інших звірів, що давно вже перевелися: льва, гієни, ведмедя печерного. Декотрі кости обпалені, розбиті й иньші сліди людської руки мають на собі; поміж кістками углє, кремінний струмент, яким тодїшнїй чоловік орудував. Сим нахідкам рахують 30 тисяч літ і більше.

Трохи новійша оселя людська знайшлася недавно над Десною коло с. Мізиня (в Чернигівщинї); тут вона лежить між двома шарами жовтої глини, в верстві каміння, нанесеного ледами.

Ще молодша нахідка з-над Удаю, коло с. Гонцїв (в Полтавщині): вона лежить поверх шару жовтої глини, коли вже стекла вода від ледів.

Таким чином ці найзначнїйші і добре обглянені нахідки дають сліди чоловіка з довгих часів, другої половини ділювіальної доби.

З отсих наших і далеко богатїйших нахідок з Західної Европи знаємо, що тодїшнїй чоловік уже багато поступив у своїм життю і високо піднявся над звірами. Він умів добувати огонь і уживав його собі до печення страви. Не вдоволявся вже ломакою або диким каменем, а навчився обробляти кість і навіть камінь: зручними ударами він вміє відбити кремінь такої форми, яку йому треба: чи гострокінчастий камінь, котрим можна було бити з руки, чи різні вістря, щоб насаджувати їх на. деревину, як спис, чи скрібнички для виправлювання шкури або обдирання м'яса. Навіть мережав кістки різними візерунками та рисунками: такі мережані кістки знайшлися в київській і мізинській нахідці, а в нахідках французьких нераз знаходилися такі гарно вирізьблені фігурки на кости, що й теперішній неучений чоловік не завеїди б утяв так.

Але в тих часах так званої палєолїтичної себ то старої кам'яної культури чоловік не мав ще ніяких домашніх звірят, не вмів сіяти збіжа, а живився тим, що зловив—їв звірину, рибу, черепашки; не вмів робити ніякої посуди, і багато ще в чім не дійшов пізнїйшого знаття.